We must explain to you how all seds this mistakens idea off denouncing pleasures and praising pain was born and I will give you a completed accounts off the system and expound the actually teaching.
Contact Info
-
Address
Romanian 9520 Faires Farm Road,
Carlsbad, NC 28213. -
Phone
Phone 1: +1 555-7890-123
-
Email
supportyou@example.com
© Museum 2019, All Rights Reserved.
Про митця
Володимир Микита (1931 – 2025) — живописець, народний художник України, сучасний класик українського мистецтва. Улюблений учень Адальберта Ерделі (засновника закарпатської школи живопису), Федора Манайло, Йосипа Бокшая.
Художник свідомо присвятив своє життя створенню літопису Закарпаття. У своїх роботах поетизував повсякденне життя селян, закарпатську традиційну культуру; створив серію портретів видатних закарпатців, відобразив красу і велич природи Карпат.
В. Микита — член Національної спілки художників України (1962), Народний художник України (1991), дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2004), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2005), лауреат світової премії ім. О. Духновича (Прага, 2001), лауреат премії ім. академіка А. Годинки (Будапешт, 2011), лауреат премії ім. Т.Яблонської (2016), лауреат 3-х обласних премій ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (1995, 2005, 2010), нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V та ІV ступенів, золотою медаллю Національної академії мистецтв України (2006) та почесною грамотою Верховної Ради України (2021). Творчість Володимира Микити представлена у понад 300 публікаціях в Україні та за кордоном
Біографія
1 лютого 1931
В. Микита народився в с. Ракошино Мукачівського округу Підкарпатської Русі – Чехословаччина (з 1946 року Мукачівський район Закарпатської області – Україна) в родині хліборобів
1950
Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва. Учителі з фаху:А. Ерделі, Й. Бокшай, Ф. Манайло, Е. Контратович, В. Берец та інші
1962
Прийнятий у члени Спілки художників СРСР
1975
Присвоєно звання «Заслужений художник України»
1991
Присвоєно звання «Народний художник України»
1995
Отримав обласну премія в галузі образотворчого мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі за твір «На порозі вічного»
1996-1999
Очолював Закарпатську організацію Спілки художників України
1997
Обраний членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України
1999-2003
Викладав у коледжі Закарпатського художнього інституту ім. А. Ерделі.
2001
Лауреат Світової премії ім. О. Духновича (м. Прага, Чехія)
2004
Обраний дійсним членом (академіком) Національної академії мистецтв України
2005
Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка; отримав обласну премію ім. Й. Бокшая та А. Ерделі за твір «Після купання»
5 лютого 2006
Одержав Золоту медаль Національної академії мистецтв України
28 лютого 2006
Указом Президента України нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня
2010
Обраний Почесним громадянином міста Ужгород. Одержав обласну премію ім. Й. Бокшая та А. Ерделі за твір «Зсуви»
2011
Нагороджено премією ім. Т. Яблонської за досягнення в образотворчому мистецтві
7 лютого 2011
Указом Президента України нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня
1 лютого 2021
Обраний почесним доктором Закарпатської академії мистецтв
2 лютого 2021
Одержав почесну відзнаку Національної академії мистецтв України – орден мистецтв «PER ARTEM AD VICTORIAM»
8 лютого 2021
Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України
30 червня 2021
Отримав національну премією за Русинський Кумшт ім. Ф. Манайла «PRO ARTE RUTHENORUM»
МІЖНАРОДНЕ ВИЗНАННЯ
Роботи художника брали участь у виставках у понад 15 країнах світу, зокрема:
- 1966, 1968, 1974, 1984, 1985, 1989, 1990, 1992, 1996, 2000, 2002 – Будапешт, Секешфегервар (Угорщина)
- 1968 – Канни (Франція)
- 1968, 1972, 1981, 1984, 1987, 1988, 1989 1996, 1997, 1999 – Словаччина
- 1970 – Генуя (Італія)
- 1972 – Нікозія (Кіпр)
- 1973 – Софія (Болгарія)
- 1970–1973 – Японія
- 1974 – Варна (Болгарія)
- 1976, 1977, 1981, 1984, 1987 – Румунія
- 1980 – Філіппіни
- 1983 – Кельн (Німеччина)
- 1983 – Відень (Австрія)
- 1989 – Канада
- 2002 – Москва (Росія) та Пекін (Китай)
та у міжнародних бієнале
- 1963 – Гельсінкі (Фінляндія)
- 1974 – Кошице (Чехословаччина)
- 1984 – Венеція (Італія)
ПЕРСОНАЛЬНІ ВИСТАВКИ
- 1973-1974 – Ужгород (Україна); Пряшів та Попрад (Словаччина)
- 1981– Київ, Львів, Івано-Франківськ, Коломия (Україна); Каунас та Шауляй (Литва)
- 1982 – Ужгород (Україна); Москва та Зоряне містечко (Росія)
- 1991 – Ужгород (Україна)
- 1996 – Ужгород (Україна); Ніредьгаза та Бийкешчобо (Угорщина)
- 1997 – Требішов, Гуменне, Бардіїв, Межилаборці (Словаччина)
- 2001 – Ужгород, Київ (Україна)
- 2005 – Київ (Україна)
- 2006 – Ужгород, Київ (Україна)
- 2011 – Ужгород (Україна)
- 2016, 2021, 2022, 2023 – Ужгород (Україна)
- 2024 – Мукачево (Україна)
- 2025 – Київ (Україна)
ТВОРИ МИТЦЯ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ У ФОНДАХ МУЗЕЇВ
Ужгорода, Києва, Одеси, Миколаєва, Дніпра, Запоріжжя, Кропивницького, Сум, Горлівки, Тернополя, Івано-Франківська, Севастополя, Хмельницького, Павлограда, Рівного, Харкова, Луганська, Умані (Україна); Москви, Красноярська (Росія); Вільнюса та Каунаса (Литва); Кошице, Рожняви, Спішської Нова Вес, Міхаловців, Требішова (Словаччина); Кельна (Німеччина); Ніредьгази (Угорщина); Панчева (Югославія); Венесуели та у приватних збірках різних країн світу.