About Us

We must explain to you how all seds this mistakens idea off denouncing pleasures and praising pain was born and I will give you a completed accounts off the system and expound the actually teaching.

Contact Info

  • Address

    Romanian 9520 Faires Farm Road,
    Carlsbad, NC 28213.

  • Phone

    Phone 1: +1 555-7890-123

  • Email

    supportyou@example.com

© Museum 2019, All Rights Reserved.

Володимир Микита

Про митця

Володимир Микита (1931 – 2025) — живописець, народний художник України, сучасний класик українського мистецтва. Улюблений учень Адальберта Ерделі (засновника закарпатської школи живопису), Федора Манайло, Йосипа Бокшая.

Художник свідомо присвятив своє життя створенню літопису Закарпаття. У своїх роботах поетизував повсякденне життя селян, закарпатську традиційну культуру; створив серію портретів видатних закарпатців, відобразив красу і велич природи Карпат.

В. Микита — член Національної спілки художників України (1962), Народний художник України (1991), дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2004), лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка (2005), лауреат світової премії ім. О. Духновича (Прага, 2001),  лауреат премії ім. академіка А. Годинки (Будапешт, 2011), лауреат премії ім. Т.Яблонської (2016), лауреат 3-х обласних премій ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (1995, 2005, 2010), нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V та ІV ступенів, золотою медаллю Національної академії мистецтв України (2006) та почесною грамотою Верховної Ради України (2021). Творчість Володимира Микити представлена у понад 300 публікаціях в Україні та за кордоном

Біографія

1 лютого 1931

В. Микита народився в с. Ракошино Мукачівського округу Підкарпатської Русі – Чехословаччина (з 1946 року Мукачівський район Закарпатської області – Україна) в родині хліборобів

1950

Закінчив Ужгородське училище прикладного мистецтва. Учителі з фаху:А. Ерделі, Й. Бокшай, Ф. Манайло, Е. Контратович, В. Берец та інші

1962

Прийнятий у члени Спілки художників СРСР

1975

Присвоєно звання «Заслужений художник України»

1991

Присвоєно звання «Народний художник України»

1995

Отримав обласну премія в галузі образотворчого мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі за твір «На порозі вічного»

1996-1999

Очолював Закарпатську організацію Спілки художників України

1997

Обраний членом-кореспондентом Національної академії мистецтв України

1999-2003

Викладав у коледжі Закарпатського художнього інституту ім. А. Ерделі.

2001

Лауреат Світової премії ім. О. Духновича (м. Прага, Чехія)

2004

Обраний дійсним членом (академіком) Національної академії мистецтв України

2005

Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка; отримав обласну премію ім. Й. Бокшая та А. Ерделі за твір «Після купання»

5 лютого 2006

Одержав Золоту медаль Національної академії мистецтв України

28 лютого 2006

Указом Президента України нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня

2010

Обраний Почесним громадянином міста Ужгород. Одержав обласну премію ім. Й. Бокшая та А. Ерделі за твір «Зсуви»

2011

Нагороджено премією ім. Т. Яблонської за досягнення в образотворчому мистецтві

7 лютого 2011

Указом Президента України нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня

1 лютого 2021

Обраний почесним доктором Закарпатської академії мистецтв

2 лютого 2021

Одержав почесну відзнаку Національної академії мистецтв України – орден мистецтв «PER ARTEM AD VICTORIAM»

8 лютого 2021

Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України

30 червня 2021

Отримав національну премією за Русинський Кумшт ім. Ф. Манайла «PRO ARTE RUTHENORUM»

МІЖНАРОДНЕ ВИЗНАННЯ

Роботи художника брали участь у виставках у понад 15 країнах світу, зокрема:

  • 1966, 1968, 1974, 1984, 1985, 1989, 1990, 1992, 1996, 2000, 2002 – Будапешт, Секешфегервар (Угорщина)
  • 1968 – Канни (Франція)
  • 1968, 1972, 1981, 1984, 1987, 1988, 1989 1996, 1997, 1999 – Словаччина
  • 1970 – Генуя (Італія)
  • 1972 – Нікозія (Кіпр)
  • 1973 – Софія (Болгарія)
  • 1970–1973 – Японія
  • 1974 – Варна (Болгарія)
  • 1976, 1977, 1981, 1984, 1987 – Румунія
  • 1980 – Філіппіни
  • 1983 – Кельн (Німеччина)
  • 1983 – Відень (Австрія)
  • 1989 – Канада
  • 2002 – Москва (Росія) та Пекін (Китай)

та у міжнародних бієнале

  • 1963 – Гельсінкі (Фінляндія)
  • 1974 – Кошице (Чехословаччина)
  • 1984 – Венеція (Італія)

ПЕРСОНАЛЬНІ ВИСТАВКИ

  • 1973-1974 – Ужгород (Україна); Пряшів та Попрад (Словаччина)
  • 1981– Київ, Львів, Івано-Франківськ, Коломия (Україна); Каунас та Шауляй (Литва)
  • 1982 – Ужгород (Україна); Москва та Зоряне містечко (Росія)
  • 1991 – Ужгород (Україна)
  • 1996 – Ужгород (Україна); Ніредьгаза та Бийкешчобо (Угорщина)
  • 1997 – Требішов, Гуменне, Бардіїв, Межилаборці (Словаччина)
  • 2001 – Ужгород, Київ (Україна)
  • 2005 – Київ (Україна)
  • 2006 – Ужгород, Київ (Україна)
  • 2011 – Ужгород (Україна)
  • 2016, 2021, 2022, 2023 – Ужгород (Україна)
  • 2024 – Мукачево (Україна)
  • 2025 – Київ (Україна)

ТВОРИ МИТЦЯ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ У ФОНДАХ МУЗЕЇВ

Ужгорода, Києва, Одеси, Миколаєва, Дніпра, Запоріжжя, Кропивницького, Сум, Горлівки, Тернополя, Івано-Франківська, Севастополя, Хмельницького, Павлограда, Рівного, Харкова, Луганська, Умані (Україна); Москви, Красноярська (Росія); Вільнюса та Каунаса (Литва); Кошице, Рожняви, Спішської Нова Вес, Міхаловців, Требішова (Словаччина); Кельна (Німеччина); Ніредьгази (Угорщина); Панчева (Югославія); Венесуели та у приватних збірках різних країн світу.